Лабрадор ретривер – розумний та добрий член сім’ї

У 2003 році лабрадор ретривер був відзначений як найпопулярніша порода собак. Надзвичайно добрий, товариський, відданий, мужній. У всьому світі це не лише домашній улюбленець, а рятівник, службовець на митниці й в аеропорту, поводир для людей з обмеженими можливостями, мисливець. Одним словом, відмінний компаньйон, а ще – найкраща нянька.

Історія виникнення породи лабрадор ретривер

На початку своєї історії лабрадори були незамінними помічниками мисливців та рибалок Північної Атлантики. Вони приносили збиту птицю, допомагали діставати сітки із холодної води та ловили рибу, що вискакували у рибаків. Собаки стерегли здобич та були надійними компаньйонами.

Сучасні дослідники розходяться у думці від яких саме порід виник лабрадор ретривер. Загальна версія говорить, що його пращурами були ньюфаундленд, собака Святого Йоана, а також ще декілька водоплаваючих порід. Яких саме, поки що не встановлено.

У 1830 році собаки потрапили до Англії. Їх розведенням почав займатися граф Малмсбері. Відтоді родовід лабрадорів ретриверів пов’язаний з цим ім’ям.

На батьківщині ж порода до кінця 19 століття вимерла. Через те, що був введений великий податок та обмеження на утримання 1 собаки на сім’ю.

1903 році в Англії лабрадор ретривер офіційно отримав визнання окремої породи. В Америці його зареєстрували 1917 року.

Особливості лабрадора ретривера

Особливості лабрадора ретривера
https://www.pinterest.com/pin/119063983879329764/

Лабрадор ретривер належить до VІІІ породної групи ретриверів. Також до цієї групи входять Золотистий ретривер, новошотландський, курчавошерстий, прямошерстий та чесапік-бей.

Ретривер” з англійської перекладається як “той хто повертає, приносить”. Назва породи свідчить про спеціалізацію собак. Їх основна задача – знаходити та приносити підбиту мисливцем здобич.

Проте лабрадор давно вийшов за межі мисливських функцій. Завдяки своєму гострому чуттю та апортивним здібностям представники породи проходять службу на митниці, розшукуючи наркотики, вибухівку та інші заборонені речовини, допомагають рятувальникам відшукувати зниклих людей. А вроджена врівноваженість та уміння передбачати робить їх відмінними поводирями для сліпих. Наразі це надійний компаньйон.

Існує три стандарти породи:

  • англійський лабрадор;
  • американський лабрадор;
  • FCI (тобто прийнятий Міжнародною кінологічною федерацією).

Далі мова йде про стандарт FCI.

Лабрадор – це порода великих мисливських собак. Вони досить активні, мають міцну статуру тіла, сильний і водночас компактний кістяк. Грудна клітина широка, ребра бочкоподібні. Задні кінцівки, круп та поперек міцні. Спина рівна. Передні кінцівки прямі, рівні. Лапи круглі, зібрані, з розвиненими подушечками. Хвіст товстий, середньої довжини, поступово звужується. Допускається незначне піднімання хвоста догори. А от закручуватись серпу він не повинен.

Шия сильна, з гарними лініями. Широкий череп має виражений перехід від лоба до морди. Відвислі вуха м’які, посаджені далеко позаду. Щелепа сильна, проте “м’яка”.

Розумні, виразні очі середнього розміру мають каре або горіхове забарвлення.

Рухи лабрадора вільні.

Переваги ретривера-лабрадор:

  • орієнтований на господаря та його найближче оточення;
  • не агресивний, з легкістю знаходить спільну мову з дітьми та іншими тваринами;
  • слухняний, легко піддається дресируванню, здатен витримувати значні навантаження;
  • розумний і не нав’язується;
  • витривалий, терплячий, любить працювати;
  • з легкістю адаптується до нових умов;
  • не має специфічного запаху собаки та не викликає алергічних реакцій;
  • має вроджений імунітет до деяких інфекційних захворювань;
  • зберіг свої здібності мисливця.

Розміри породи

Лабрадори – собаки середнього та великого розміру.

Зріст у холці:

  • самець – 56-59 см;
  • самка – 54-56 см.

Стандарт породи немає градації по вазі. Є лише рекомендація – дотримуватись меж 27-40 кг.

На останніх виставках в Америці були представленні лабрадори вагою 60-70 кг.

Характер

Характер лабрадора ретривера добрий, відкритий, дружній. Собака має розвинений інтелект і вміє відчувати емоційний стан ситуації.

Лабрадор постійно знаходиться у гарному настрої. Він енергійний, життєрадісний, грайливий.

Ця порода надзвичайно віддана своєму господареві та його сім’ї. Іноді складається враження, що собаку переповнює любов до людини. Його турбує те, що відбувається у сім’ї. Своєю добротою собака намагається розрядити ситуацію під час сварки. Водночас віє є ненав’язливим і не набридає.

Лабрадор досить добродушний і до незнайомців. Що не робить його сторожовим псом. Він буде добрим до тих пір, доки не відчує, що незнайомець представляє загрозу.

Ці собаки швидко адаптуються до нових умов проживання. Легко переносять переїзди. А от тривале перебування на самоті не піде на користь лабрадору. Все ж таки він – собака-компаньйон.

Характер лабрадора ретривера
https://www.goodfon.com/wallpaper/labrador-retriver-shchenok-miach-igra-trava.html

Це грайливий пес, що залюбки буде з господарем плавати, бігати та грати в м’яч.

Здоров’я

Загалом лабрадор ретривер є володарем міцного імунітету. Його середня тривалість життя 10-14 років. Цікаво, що однією із собак-довгожителів був лабрадор на ім’я Ад’ютант. Він прожив 27 років.

Однак є ряд захворювань, до яких у лабрадора є генетична схильність.

  1. Ожиріння. Нетипове для тварин захворювання виникає якщо господар годує собаку за його апетитом, а не згідно норми, чи підгодовує залишками зі столу між основними прийомами їжі. Ще однією причиною може бути зниження функцій щитоподібної залози. Ожиріння у собаки це не лише естетичне питання. Воно може призвести до серйозних фізіологічних відхилень.
  2. Дисплазія тазостегнового суглоба. Типове захворювання для представників великих порід собак. Діагностується за допомогою рентгенівського знімка.
  3. Паностеіт – вікова хвороба, що характеризується запальними процесами у внутрішніх каналах довгих кісток. Страждають цуценята лабрадора 6-18 місяців. Захворювання приносить біль та дискомфорт. На щастя лабрадор переростає захворювання. Середня тривалість хвороби від декількох тижнів то декількох місяців.
  4. Дисплазія ліктьового суглоба. Тут розуміється будь яке відхилення у розвиткові. Діагностується за допомогою рентгену. Лікування залежить від тяжкості захворювання.
  5. Вушні інфекції. Виникають як наслідок поганого догляду.
  6. Холодний хвіст. Особливий стан, характерний для всіх ретриверів, що спричиняє біль. Вважається що проблема є у м’язах між хребцями та у хвостові. Зазвичай проходить через декілька днів.

Аби забезпечити улюбленця здоровим і радісним життям пам’ятайте про регулярні огляди у ветеринара та не нехтуйте обов’язковими щепленнями. Зазвичай хворобі простіше запобігти, ніж потім лікувати.

Догляд за лабрадором ретривером

До переваг необхідно окремо відзначити простоту утримання та догляду за лабрадором. Цьому собаці все одно де проживати, у квартирі чи приватному секторі. Звісно, що значні розміри та природна активність потребують наявності вільного простору.

Важливо забезпечити улюбленця регулярними прогулянками. Це повинна бути не просто піша прогулянка на повідку. А активні ігри, пробіжки й інші фізичні вправи.

Вуха лабрадора потребують особливого догляду. Через їх своєрідну форму там може збиратися бруд та паразити. Вуха регулярно оглядають та чистять.

Кігті необхідно стригти раз на два тижні.

Звичайно, що собаці можуть бути не довподоби такі процедури. Привчати до них потрібно доки лабрадор ще щеня.

Шерсть та догляд за нею

Шерсть лабрадора-ретривера коротка, густа, жорстка, пряма. Підшерсток щільний, має властивість відштовхувати вологу.

Хвилястість, курчавість та надлишкова довжина шерсті не допускаються. Іноді золотистого ретривера плутають, називаючи його довгошерстим лабрадором. У цих представників дійсно багато спільного. Вони відносяться до однієї групи, але все ж таки це різні породи.

Стандартом визнані три забарвлення:

  • лабрадор чорний;
  • лабрадор коричневий (шоколадний, печінковий);
  • жовтий (палевий, кремовий).

Під градацію коричневого та жовтого окрасу підпадають багато забарвлень.

Чорний лабрадор є класикою породи.

Лабрадора білого забарвлення не існує. Білим інколи називають собаку світло палевого відтінку. Або альбіноса. Останнє не є захворюванням, проте свідчить про генетичний збій і такі собаки не допускаються до розмноження.

Великою популярністю серед собаківників, що не приймають участі у виставках, користуються блакитні лабрадори. Їх ще називають срібними та шампань.

Стандарт породи чітко зазначає якою повинна бути шерсть: короткою (до 5 см) та густою. Довша шерсть допускається на хвостові. Звісно що в посліді може народитися щеня лабрадора з довгою чи хвилястою шерстю. Воно буде вибракуване.

Говорячи про шерсть представника будь якої породи, варто пам’ятати, що вона є відзеркаленням стану здоров’я улюбленця та правильного догляду.

Догляд за лабрадором ретривером
https://i.imgur.com/yL8AOci.jpg

Шерсть лабрадорів не потребує специфічного догляду. Він полюбляє купатися і залюбки полізе у річку і, навіть, до калюжі. Систематично купати його з використанням шампуні немає потреби. Хіба що ваш улюбленець забруднився чи вліз у щось “пахуче”.

Часте розчісуванні також непотрібне. А от вичісування у період линяння допоможе собаці з легкістю пережити цей природній процес.

Харчування

Правильне й збалансоване харчування відіграє значну роль у здоров’ї улюбленця.

Важливо відразу визначитися із типом харчування: готовими кормами чи натуральною їжею.

Використання готового корму значно покращує життя господаря. В ньому вже розроблене необхідне співвідношення корисних поживних речовин. Зупинивши свій вибір на цьому типові годування, придбайте для початку невелику порцію. Дивіться чи сподобався корм улюбленцю, чи немає проявів алергії, чи собака активна. Якщо всі показники в нормі і лабрадор залюбки їсть корм, то він йому підходить. Часто змінювати марки небажано.

Раціон натурального харчування повинен включати наступні продукти:

  • м’ясо, субпродукти, хрящі – половина раціону;
  • каші (рис, гречка, кукурудзяна, рідше – вівсянка, пшенична);
  • олія (соняшникова, оливкова, лляна) – в невеликій кількості, змастивши кашу;
  • риба морська;
  • овочі сирі чи відварені;
  • кисломолочні продукти;
  • фрукти (крім екзотичних та винограду);
  • яйця варені;
  • вітамінні та мінеральні добавки.

Інколи, з метою регулювання ваги лабрадора є необхідність поєднувати натуральний тип годування з готовими кормами.

Окрім цього є список продуктів, які необхідно виключити із раціону лабрадора, аби не нашкодити його здоров’ю:

  • жирне м’ясо;
  • ковбаси та копченості;
  • картопля;
  • кістки;
  • макаронні та хлібобулочні вироби;
  • капуста;
  • солодощі;
  • спеції та соуси;
  • зіпсовані продукти.

Лабрадора необхідно годувати двічі на день теплою їжею. Забезпечте собаці доступ до свіжої питної води.

Дресирування лабрадора ретривера

Представники цієї породи мають розвинений інтелект та відмінно ладять з людьми, намагаючись усіма силами догодити господареві. Тому проблем з дресируванням лабрадора ретривера не повинно бути. Він з радістю сприймає заняття та навчання чомусь новому.

Регулярні заняття з собакою дадуть відмінний результат. Для заучування команди ретриверу потрібно всього декілька повторень. Дотримуйтесь принципу поступовості, від простого до складнішого.

За правильно виконану команду давайте улюбленцеві винагороду. Похваліть його, погладьте та можете пригостити смаколиком. А он жорстоко наказувати за непослух не можна. Лабрадор не злопам’ятний. Проте надовго образиться на господаря і буде сумувати. Достатньо строго сказати “Не можна!” і собака зрозуміє, що виконав щось недопустиме.

Діти та інші тварини

Вміння знаходити спільну мову з дітьми є особливістю лабрадора ретривера. Недарма про нього ходить слава відмінної няньки. Собака не просто бавиться з малюком. А підходить до цього процесу з особливою відповідальністю, намагаючись оберігати маля від будь-яких небезпек. Історії відомо чимало випадків, коли лабрадор врятував життя дитині.

Принести додому цуценя лабрадора можна якщо у вас вже є інші тварини. Він знайде з ними спільну мову й буде товаришувати. Єдине, що на птиць у нього прокидається мисливський інстинкт. Хоча його можна навчити і на них не звертати увагу.